Не кожне заняття залишає слід… Але є ті, що торкаються серця і ще довго живуть у спогадах Сьогодні ми провели корекційно-розвиткове заняття для студентів з особливими освітніми потребами – тепле, щире, наповнене змістом. Разом поринули у світ Великодніх традицій: говорили про Пасху, символіку писанки, виконували цікаві завдання та вікторини, складали відповіді з літер. Особливо зворушливим став момент, коли писанка переходила з рук у руки… І разом із нею – родинні історії. Про святкування вдома, про звичаї, які бережуть у сім’ях, про те, що робить Великдень таким особливим. А потім – життя зазвучало ще голосніше: гаївки на свіжому повітрі, пісні, рух, щирий сміх і радість, яка об’єднує без слів. І момент, що не залишив байдужим нікого – «Писанка для ЗСУ». Дерево, прикрашене писанками та кольоровими стрічками, стало символом надії. Кожен студент залишив на ньому своє побажання – тихе, але сильне. Для воїна. Для захисника. Для того, хто сьогодні тримає наше небо.У цих простих речах – велика глибина. У щирих словах – справжня сила. У наших студентах – світло, яке надихає. Дякуємо за ці емоції, за відкриті серця і за віру. Разом творимо добро. Разом віримо в Перемогу.
01.05.2026
Корекційно-розвиткове заняття для студентів з особливими освітніми потребами
