28 травня 2026 року відбулася обласна онлайн-конференція «Кіберстійкість освіти Львівщини», під час якої особливу увагу приділили безпеці підлітків у цифровому просторі під час літніх канікул. Залучення неповнолітніх до протиправної діяльності стало одним із найгостріших викликів для спецслужб та правоохоронних органів України.
🕵️ Як працюють ворожі вербувальники
Помічник начальника Управління СБУ у Львівській області наголосила, що під час війни російські спецслужби активно полюють на українських підлітків у соціальних мережах, месенджерах (Telegram, TikTok, Viber) та Discord-чатах онлайн-ігор
- Маскування: Ворожі агенти рідко пишуть прямо. Вони використовують українську мову, створюють фейкові акаунти та видають себе за однолітків
- Легкі гроші як пастка: Дітям обіцяють швидкий і «безкарний» заробіток за прості завдання: зробити фото військового чи критичного об’єкта, передати координати, поширити фейки або навіть вчинити підпал.
- Шантаж та маніпуляції: Часто зловмисники спочатку втираються в довіру, збирають персональні дані чи приватні фото підлітка, а потім використовують їх для шантажу та примусу до виконання злочинів.
Важливо: Кримінальна відповідальність за диверсії та протиправні діяння на шкоду державі настає в Україні з 14 років (а за окремі важкі злочини — з 14, хоча на практиці фіксуються спроби вербування навіть молодших осіб). Ворог не дбає про безпеку дітей; спецслужби фіксували випадки, коли підлітки гинули від вибухівки, яку їх змусили переносити.
🚫 Поради від СБУ: Що робити при підозрілому контакті
Якщо незнайомець в мережі пропонує гроші за секретні завдання або просить: «Не розповідай нікому, це буде наша таємниця», необхідно терміново виконати алгоритм дій:
- Не погоджуватися на жодні пропозиції та не переходити за посиланнями.
- Зробити скріншоти переписки та заблокувати акаунт зловмисника.
- Одразу розповісти дорослим: батькам, вчителям, шкільному психологу або правоохоронцям.
- Скористатися повністю анонімним чат-бот СБУ «Спали ФСБшника»: https://t.me/spaly_fsb_bot, щоб передати дані про вербувальника.
💻 Головні кіберзагрози навчального року від Кіберполіції
Старший оперуповноважений управління протидії кіберзлочинам розібрала конкретні інциденти, з якими заклади освіти стикалися протягом року
- Кібербулінг та Доксинг: Навмисне цькування в мережі та несанкціоноване збирання й розкриття публічної інформації про людину без її згоди (за статтею 182 ККУ). Фахівці зафіксували випадки створення фейкових TikTok-відео про вчителів за допомогою штучного інтелекту.
- Сватинг: Хибні повідомлення про мінування чи захоплення заручників з метою викликати спецпідрозділи до будинку чи коледжу жертви. За такі «жарти» передбачена сувора кримінальна відповідальність (стаття 259 ККУ) — є прецеденти, коли підлітки отримували реальні умовні терміни.
- Грошові дропи: Схема, коли підліткам пропонують за 500-1000 грн продати свій банківський акаунт або криптогаманець. Через такі картки злочинці відмивають мільйони, а батькам підлітків потім доводиться сплачувати величезні податки за гроші, яких діти навіть не бачили.
- Фішинг під виглядом голосувань: Популярна схема зламу месенджерів через прохання «проголосувати за дитину в конкурсі». Справжнє голосування не потребує введення номеру телефону чи кодів підтвердження.
📈 Правила цифрової гігієни на канікули
Для захисту своїх пристроїв Кіберполіція рекомендує:
- Вмикати двофакторну автентифікацію (2FA) на всіх платформах.
- Уникати «читів» для ігор: під їхнім виглядом зловмисники часто поширюють RAT-віруси (трояни віддаленого доступу), які крадуть особисті дані. Ознаками зараження є раптове зменшення пам’яті телефону, сильне просідання інтернету та самовільне відкриття вікон.
- Звертатися по допомогу: Анонімно повідомляти про загрози через волонтерський Telegram-бот «Брама»
- Критичне мислення: вчіться розпізнавати маніпуляції та емоційний тиск
