Дропи: як не стати “грошовим мулом”

Легкі гроші онлайн можуть обернутись тюрмою. Хто такі дропи і як не потрапити в пастку? Уявіть, вам пише незнайомець у соцмережі або надходить лист на пошту. Пропонують просту віддалену роботу: потрібно лише приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі. Обіцяють від 5 000 до 10 000 гривень на місяць, працювати — кілька хвилин на день, досвід не потрібен. Звучить заманливо?

Насправді — це пастка. Саме так шахраї вербують дропів, або ж грошових мулів — людей, які допомагають їм переказувати та “відмивати” вкрадені гроші.

Хто такий дроп?

Дроп — це людина, яка добровільно або через необізнаність погоджується, щоб її банківська карта стала частиною злочинної схеми. Через неї проходять гроші, здобуті шляхом шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі наркотиками чи людьми. Головна мета злочинців — заплутати фінансові сліди, а дропи — лише інструмент.

Чому це небезпечно?

Дуже часто люди не усвідомлюють, що стають співучасниками злочину. Проте закон не звільняє від відповідальності навіть тих, хто “не знав”.

📌 Дроп не жертва, а співучасник.

📌 Дропів затримують першими.

📌 За такі дії загрожують штрафи, конфіскація майна і навіть тюремне ув’язнення.

Кого найчастіше вербують?

У групі ризику:

Молодь;

Студенти та учні;

Переселенці;

Люди без стабільного доходу;

Безробітні та соціально вразливі групи.

Шахраї грають на потребі заробити та обіцяють “золоті гори” — саме тому ця схема настільки небезпечна.

Як розпізнати шахрайську пропозицію?

Ось типові ознаки вербування дропа:

Потрібно лише “переказувати кошти” — без чітких обов’язків чи посадових інструкцій.

Немає вимог до освіти або досвіду.

Спілкування лише онлайн, без особистої зустрічі.

Пропозиція звучить надто вигідно, щоб бути правдою.

Вас просять надіслати фото картки, паспорт або навіть передати банківські реквізити.

“Роботодавець” пише з поштових адрес звичайних поштових операторів, а не з пошти офіційної компанії.

Особливо будьте обережні з так званими “іноземними компаніями”, які не мають офіційного представництва в Україні. Перевірити їхню легальність складніше, і саме через них найчастіше проходять шахрайські операції.

Що робити, якщо ви вже потрапили в пастку?

Якщо ви вже погодилися або підозрюєте, що стали дропом — не зволікайте:

Негайно припиніть співпрацю.

Повідомте в кіберполіцію: https://cyberpolice.gov.ua (можна залишити звернення онлайн).

Зв’яжіться з банком, картку якого ви використовували.

Як себе захистити?

Завжди перевіряйте, хто вам пише і яку компанію представляє.

Не погоджуйтесь “просто пересилати гроші” — це вже привід для підозри.

Пам’ятайте: швидкі гроші без зусиль — це майже завжди шахрайство.

Будьте пильні!

Навіть якщо вам дуже потрібні гроші — не погоджуйтеся на “роботу”, де треба використовувати свої банківські реквізити. Ви ризикуєте свободою заради короткочасного прибутку. Дроп — це не просто випадкова роль. Це — кримінальна відповідальність.

Фішингові QR-коди в громадських місцях: кіберполіція застерігає від шахраїв

Перевипуск SIM-карт

Фішингові посилання

Підвищення пенсії

Телефонують зі служби безпеки банку.

У світі, де більшість можливостей зосереджені в мережі, онлайн-пропозиції можуть бути справжнім порятунком, особливо для молоді, яка шукає спосіб заробити. Проте, саме тут приховуються небезпечні пастки, які можуть обернутися не тільки втратою грошей, а й серйозними проблемами із законом. Сьогодні ми поговоримо про так званих “дропів” або “грошових мулів”, і про те, як не потрапити […]

Ми на нашому сайті використовуємо файли cookie, якщо ви не згодні, щоб ми використовували даний тип файлів, ви повинні відповідним чином встановити налаштування вашого браузера (в такому випадку ми не гарантуємо коректної роботи сайту) або не використовувати наш веб-сайт

x