Категорія: Новини

У світі, де більшість можливостей зосереджені в мережі, онлайн-пропозиції можуть бути справжнім порятунком, особливо для молоді, яка шукає спосіб заробити. Проте, саме тут приховуються небезпечні пастки, які можуть обернутися не тільки втратою грошей, а й серйозними проблемами із законом. Сьогодні ми поговоримо про так званих “дропів” або “грошових мулів”, і про те, як не потрапити в їхні тенета.

Легкі гроші онлайн можуть обернутись тюрмою: хто такі дропи і як не потрапити в пастку?

Уявіть собі ситуацію: вам пише незнайомець у соціальній мережі або надходить лист на електронну пошту. Він пропонує просту віддалену роботу, яка, здається, ідеально підходить для студента чи старшокласника. Все, що від вас вимагається, це приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі. Обіцяють від 5 000 до 10 000 гривень на місяць, працювати — всього кілька хвилин на день, і, найголовніше, досвід не потрібен. Звучить заманливо, чи не так?

Насправді ж, це типова пастка. Саме так шахраї вербують дропів – людей, які допомагають їм переказувати та “відмивати” вкрадені гроші.

Хто такий дроп?

Дроп – це людина, яка добровільно або через необізнаність погоджується, щоб її банківська карта стала частиною злочинної схеми. Через її рахунки проходять гроші, здобуті шляхом шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі наркотиками чи людьми. Головна мета злочинців – заплутати фінансові сліди, а дропи – лише зручний інструмент у їхніх руках. Вони є буфером, який відділяє шахраїв від джерела незаконних коштів, роблячи їх майже невловимими для правоохоронних органів.

Чому це небезпечно?

Дуже часто люди, які стають дропами, навіть не усвідомлюють, що вони стають співучасниками злочину. Вони вірять, що це легкий і невинний спосіб заробітку. Проте, закон не звільняє від відповідальності навіть тих, хто “не знав”. Незнання закону не звільняє від відповідальності, і це правило працює бездоганно в цьому випадку.

Ось чому бути дропом – це надзвичайно небезпечно:

• Дроп не жертва, а співучасник. У очах закону ви є не потерпілим, а повноцінним учасником кримінальної схеми.
• Дропів затримують першими. Оскільки гроші проходять через ваші рахунки, ви є першою ланкою, яку можуть відстежити правоохоронні органи.
• За такі дії загрожують штрафи, конфіскація майна і навіть тюремне ув’язнення. Кримінальний кодекс України передбачає суворе покарання за відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом. Ваше майбутнє може бути зруйноване заради мізерного заробітку, який пропонують шахраї.

Кого найчастіше вербують?

Шахраї майстерно користуються вразливістю людей і грають на їхніх фінансових потребах. У групі ризику опиняються ті, хто найбільше прагне додаткового заробітку або знаходиться у скрутному становищі:

• Молодь, студенти та учні. Вони часто шукають способи підзаробити, не маючи стабільного доходу, і можуть легко спокуситися на “легкі гроші”.
• Переселенці. Люди, які опинилися в нових умовах і потребують швидких коштів для облаштування, можуть стати легкою мішенню.
• Люди без стабільного доходу, безробітні та соціально вразливі групи. Їхня потреба в грошах робить їх особливо схильними до ризикованих пропозицій.

Шахраї грають на потребі заробити та обіцяють “золоті гори” – саме тому ця схема настільки небезпечна і успішна для них.

Як розпізнати шахрайську пропозицію?

На щастя, розпізнати типові ознаки вербування дропа не так вже й складно. Ось на що варто звернути увагу:

• Потрібно лише “переказувати кошти” – без чітких обов’язків, посадових інструкцій або конкретних завдань, окрім фінансових операцій.
• Немає вимог до освіти або досвіду. Роботодавці, які шукають чесних працівників, завжди мають певні вимоги. Відсутність їх має викликати підозру.
• Спілкування лише онлайн, без особистої зустрічі. Шахраї уникають будь-якого особистого контакту, щоб уникнути викриття.
• Пропозиція звучить надто вигідно, щоб бути правдою. Якщо обіцяють значні гроші за мінімальні зусилля, це майже завжди обман.
• Вас просять надіслати фото картки, паспорт або навіть передати банківські реквізити. Ніколи не надавайте таку конфіденційну інформацію незнайомцям. Це може бути використано не тільки для шахрайства, а й для крадіжки ваших персональних даних.
• “Роботодавець” пише з поштових адрес звичайних поштових операторів (наприклад, Gmail, Ukr.net), а не з пошти офіційної компанії (наприклад, *@company.com.ua).

Особливо будьте обережні з так званими “іноземними компаніями”, які не мають офіційного представництва в Україні. Перевірити їхню легальність значно складніше, і саме через них найчастіше проходять шахрайські операції.

Що робити, якщо ви вже потрапили в пастку?

Якщо ви вже погодилися або підозрюєте, що стали дропом, не зволікайте:

1. Негайно припиніть співпрацю. Блокуйте всі контакти з шахраями і більше ніколи не виконуйте їхні вказівки.
2. Повідомте в кіберполіцію. Це можна зробити онлайн, залишивши звернення на офіційному сайті: https://cyberpolice.gov.ua. Чим швидше ви повідомите, тим більше шансів на розслідування і викриття злочинної схеми.
3. Зв’яжіться з банком, картку якого ви використовували. Повідомте їм про підозрілі операції, щоб вони могли заблокувати рахунок і запобігти подальшому використанню вашої картки в злочинних схемах. Банк може надати вам додаткові рекомендації та допомогти захистити ваші кошти.

Як себе захистити?

Захистити себе від залучення до таких схем нескладно, якщо бути пильним і дотримуватися простих правил:

• Завжди перевіряйте, хто вам пише і яку компанію представляє. Шукайте інформацію про компанію в інтернеті, перевіряйте відгуки, офіційний сайт. Якщо компанія не має офіційного представництва в Україні або інформації про неї обмаль, це привід для тривоги.
• Не погоджуйтесь “просто пересилати гроші” – це вже привід для підозри. Жодна легальна компанія не буде платити вам за такі прості фінансові операції, не вимагаючи реальної роботи або кваліфікації.
• Пам’ятайте: швидкі гроші без зусиль – це майже завжди шахрайство. Справжня робота вимагає зусиль, знань і часу.

Будьте пильні!

Навіть якщо вам дуже потрібні гроші, не погоджуйтеся на “роботу”, де потрібно використовувати свої банківські реквізити для сумнівних операцій. Ви ризикуєте своєю свободою, репутацією та майбутнім заради короткочасного і нелегального прибутку. Дроп – це не просто випадкова роль. Це – кримінальна відповідальність.

Бережіть себе та свої дані! Не дозволяйте шахраям використовувати вас у своїх брудних справах. Пам’ятайте, що ваша безпека і законність – це найважливіші речі. Якщо у вас виникнуть сумніви щодо будь-якої онлайн-пропозиції, краще зайвий раз перевірити інформацію або звернутися за порадою до дорослих чи фахівців.

Легкі гроші онлайн можуть обернутись тюрмою. Хто такі дропи і як не потрапити в пастку? Уявіть, вам пише незнайомець у соцмережі або надходить лист на пошту. Пропонують просту віддалену роботу: потрібно лише приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі. Обіцяють від 5 000 до 10 000 гривень на місяць, працювати — кілька хвилин на день, досвід не потрібен. Звучить заманливо?

Насправді — це пастка. Саме так шахраї вербують дропів, або ж грошових мулів — людей, які допомагають їм переказувати та “відмивати” вкрадені гроші.

Хто такий дроп?

Дроп — це людина, яка добровільно або через необізнаність погоджується, щоб її банківська карта стала частиною злочинної схеми. Через неї проходять гроші, здобуті шляхом шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі наркотиками чи людьми. Головна мета злочинців — заплутати фінансові сліди, а дропи — лише інструмент.

Чому це небезпечно?

Дуже часто люди не усвідомлюють, що стають співучасниками злочину. Проте закон не звільняє від відповідальності навіть тих, хто “не знав”.

📌 Дроп не жертва, а співучасник.

📌 Дропів затримують першими.

📌 За такі дії загрожують штрафи, конфіскація майна і навіть тюремне ув’язнення.

Кого найчастіше вербують?

У групі ризику:

Молодь;

Студенти та учні;

Переселенці;

Люди без стабільного доходу;

Безробітні та соціально вразливі групи.

Шахраї грають на потребі заробити та обіцяють “золоті гори” — саме тому ця схема настільки небезпечна.

Як розпізнати шахрайську пропозицію?

Ось типові ознаки вербування дропа:

Потрібно лише “переказувати кошти” — без чітких обов’язків чи посадових інструкцій.

Немає вимог до освіти або досвіду.

Спілкування лише онлайн, без особистої зустрічі.

Пропозиція звучить надто вигідно, щоб бути правдою.

Вас просять надіслати фото картки, паспорт або навіть передати банківські реквізити.

“Роботодавець” пише з поштових адрес звичайних поштових операторів, а не з пошти офіційної компанії.

Особливо будьте обережні з так званими “іноземними компаніями”, які не мають офіційного представництва в Україні. Перевірити їхню легальність складніше, і саме через них найчастіше проходять шахрайські операції.

Що робити, якщо ви вже потрапили в пастку?

Якщо ви вже погодилися або підозрюєте, що стали дропом — не зволікайте:

Негайно припиніть співпрацю.

Повідомте в кіберполіцію: https://cyberpolice.gov.ua (можна залишити звернення онлайн).

Зв’яжіться з банком, картку якого ви використовували.

Як себе захистити?

Завжди перевіряйте, хто вам пише і яку компанію представляє.

Не погоджуйтесь “просто пересилати гроші” — це вже привід для підозри.

Пам’ятайте: швидкі гроші без зусиль — це майже завжди шахрайство.

Будьте пильні!

Навіть якщо вам дуже потрібні гроші — не погоджуйтеся на “роботу”, де треба використовувати свої банківські реквізити. Ви ризикуєте свободою заради короткочасного прибутку. Дроп — це не просто випадкова роль. Це — кримінальна відповідальність.

Фішингові QR-коди в громадських місцях: кіберполіція застерігає від шахраїв

Перевипуск SIM-карт

Фішингові посилання

Підвищення пенсії

Телефонують зі служби безпеки банку.

відбувся кулінарний конкурс серед студентів закладів професійно-технічної освіти. Ігор Вереницький з Меденицького аграрно-технологічного професійного коледжу здобув третє місце. Він приготував страву “Ковбаска з картоплі”

Безбар’єрність — це про повагу до кожного. Вчимося бачити більше.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Лекція для школярів та батьків

«ЛЕГКІ ГРОШІ — СМЕРТЕЛЬНІ НАСЛІДКИ:

ЯК НЕ ПОТРАПИТИ У ПАСТКУ РОСІЙСЬКИХ СПЕЦСЛУЖБ»

Для того, щоб зацікавити та максимально залучити школярів до лекції, пропонуємо розпочати її із кількох запитань до аудиторії. Відповіді на ці запитання дадуть і лектору і самим дітям розуміння того, наскільки школярі є вразливими до можливих вербувань російськими спецслужбами.

1. Хто з вас хотів би легко й швидко заробити 1 тисячу доларів? Підніміть руки;
2. Яку роботу ви готові виконати для того, щоб отримати ці гроші? (Заслухати відповіді);
3. А на яку роботу ви б точно не погодилися за 1 тисячу доларів? (Заслухати відповіді);
4. Чи готові ви за ці гроші взяти пакет із невідомим вам вмістом і за завданням «роботодавця» з телеграм-чату віднести його до відділення поліції, щоб там залишити? (Заслухати відповіді).

Після короткого інтерактиву і спілкування з школярами можна переходити до основної частини лекції.

1. Як зрозуміти, що вас намагаються використати?

Давайте поговоримо про серйозну загрозу, яка стосується кожного. Ворог використовує будь-які методи, щоб завдати шкоди Україні, і один із них – вербування дітей та підлітків для виконання небезпечних завдань. Це можуть бути підпали, мінування, зйомки стратегічних об’єктів, передача інформації або навіть теракти.

Як саме вони діють? Дуже просто:

• До вас у соцмережах пише незнайомець і пропонує «легкі гроші» за виконання простої задачі. Або ви самі натрапляєте на групу в соцмережі, де пропонують легкий та швидкий заробіток.
• Вам натякають, що «це не страшно, нічого поганого не буде».
• Просять «нікому не розповідати», щоб «не зіпсувати справу».
• Вам кажуть «тобі як неповнолітньому за це нічого не буде».
• Залякують або намагаються викликати співчуття – мовляв, «це допоможе нашим, а не ворогам».

Інтерактив: Перегляд сюжету 1+1 про вербування українців (у тому числі й неповнолітніх) російськими спецслужбами.

2. Що робити, якщо вас намагаються завербувати?

Перше і найважливіше правило – не погоджуватися!

Припиніть спілкування – не відповідайте, блокуйте підозрілих осіб.
Збережіть докази – зробіть скріншоти листування, контактів, номерів телефонів.
Розкажіть дорослим – батькам, вчителям, представникам поліції, людям, яким довіряєте.

Повідомте в СБУ через офіційний чат-бот: t.me/spaly_fsb_bot

Як діяти, якщо до вас звертаються вербувальники?

Повідомте про спробу вербування в спеціальний чат-бот t.me/spaly_fsb_bot.
Укажіть деталі: пропозиції, номер телефону чи нікнейм особи, яка схиляла до злочину.
Уся інформація є конфіденційною та ретельно перевіряється СБУ.

3. Чому це небезпечно?

Хтось може подумати: “А що тут такого? Просто зроблю фото або залишу десь коробку, і отримаю гроші”. Але насправді це злочин, і наслідки дуже серйозні:

• По-перше, вас просто використовують. Обіцяні гроші ви не отримаєте.
• По-друге, ви станете співучасником злочину. Відповідальність за теракти чи диверсії настає з 14 років, і покарання – до 10 років ув’язнення.
• По-третє, співпраця з ворогом означає зраду своїй країні, своїм рідним і друзям.

Розвінчання міфів:

• «Я ж нічого поганого не зробив» – навіть просте фото військового об’єкта може стати інструментом для удару ворога.
• «Це просто гра» – наслідки реальні.

4. Кримінальна відповідальність

Вказані злочини можуть бути кваліфіковані відповідно до низки статей Кримінального кодексу України, за які передбачені суворі покарання — до довічного позбавлення волі, зокрема, за статтями:

ст. 111 (Державна зрада) – карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна;

ст. 113 (Диверсія, вчинена в умовах воєнного стану) – карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна;

 ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна) – карається до десяти років позбавлення волі;

та інші.

Нагадуємо, що згідно ч. 3 ст. 111 ККУ, громадяни України, які на виконання злочинного завдання іноземної держави не вчинили ніяких дій і добровільно повідомили органам державної влади України про свій зв’язок з ними та про отримане завдання, звільняються від кримінальної відповідальності.

5. Як захистити себе в інтернеті?

Інтернет – це головний майданчик для вербування. Ось кілька простих правил, які допоможуть захиститися:

• Не спілкуйтеся з підозрілими незнайомцями.
• Не розголошуйте особисті дані (адресу, місце навчання, номери телефонів).
• Перевіряйте інформацію – не довіряйте всьому, що пишуть у Telegram-каналах. Розкажіть батькам і порадьтеся з ними. Повідомте представникам поліції про отриману пропозицію «легкого заробітку».
• Не ведіться на провокації та шантаж.

Інтерактив: Створення особистих правил цифрової безпеки – кожен записує собі 3 головних правила, яких буде дотримуватися.

Висновки

Головне, що потрібно запам’ятати:

• Не піддавайтеся на маніпуляції!
• Вербування – це не гра, а злочин.
• Якщо помітили підозрілі контакти – повідомте в СБУ (t.me/spaly_fsb_bot).
• Будьте обережні в інтернеті!

І головне – не мовчіть! Якщо у вас є сумніви або підозри – обговоріть їх із дорослими. Ваша уважність та обачність можуть врятувати життя!

Запам’ятайте!

Якщо ви погодитесь виконувати завдання російських кураторів, вас чекають три можливі сценарії і всі вони негативні:

1. Смерть від підриву вибухівки

2. Каліцтво. Якщо після вибуху пощастить вижити

3. Тюрма. Бо СБУ і Нацполіція знаходять усіх злочинців

Думайте про наслідки своїх дій, діліться цією інформацією з друзями і не дайте російським спецслужбам використати себе у війні проти України.

Інтерактив:

Перегляд відеоролика, створеного СБУ спільно з відомим кінорежисером Любомиром Левицьким. Це відео показує, як російські спецслужби “полюють” на молодь через інтернет, обіцяючи легкий заробіток, та наголошує на невідворотності покарання.

Сьогодні в Меденицькому АТПК було WOW! Майстер-класи — території дії, драйву і мрій! Кухарі та кондитери — смак і стиль! Зварювання — іскри майбутнього! Слюсарі — точність і сила рук! Техніка — потужна, як і наші учні! Оператори дронів — технології в дії!Було весело, корисно й по-справжньому живо.Ми не показували — ми ДЕМОНСТРУВАЛИ!Не розповідали — давали СПРОБУВАТИ!#МАТПК#ДеньВідкритихДверей

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

У 1996 році Міжнародна організація праці (далі МОП) підтримала ініціативу Міжнародної конференції вільних профспілок щодо визнання 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці, і офіційно він відзначається з 2003 року. Згідно з Указом Президента України  цей  день в Україні почали відзначати з 2006 року.

 Цьогорічний девіз Дня охорони праці «Ревоюційні підходи до здоров¢я і безпеки: роль штучного інтелекту (ШІ) та цифровізації на роботі». ШІ – це галузь інформатики, яка займається розробкою інтелектуальних машин, здатних виконувати завдання, які зазвичай потребують людського інтелекту. Системи штучного інтелекту створені для навчання на досвіді, розпізнання закономірностей і ухвалення рішень на основі вихідних даних. Ці системи можна навчити виконувати певні завдання, наприклад, розпізнавати зображення, розуміти природну мову або грати ігри. Технологія штучного інтелекту охоплює широкий спектр методів, зокрема машинне навчання, обробку природної мови, робототехніку, тощо. Мета досліджень штучного інтелекту полягає у тому, щоб створити машини, які можуть міркувати, розуміти та навчатися як люди, і використовувати ці можливості для поліпшення життя людства та розв¢язання складних проблем.  З іншого боку, одним із найпоширеніших ризиків зі ШІ є можливість втратити контроль над ним та його надзвичайними здібностями. Загальний ШІ є однією з головних загроз оскільки він може бути таким самим розумним, або навіть розумнішим за людей у широкому спектрі завдань.

Звичайно, ШІ – це чудово, але якщо опуститися на землю,  хочеться повідомити, що з інформації про стан травматизму серед здобувачів освіти та працівників закладів освіти за 2024 рік дізнаємося про 4688 нещасних випадків зі здобувачами освіти під час освітнього процесу, з-поміж іншого 11 випадків зі смертельними наслідками. 384 нешасних випадків невиробничого характеру зі смертельними наслідками, що трапилися зі здобувачами освіти у побуті, зокрема 26 дітей загинули внаслідок терористичних дій російської федерації.  

Тож у роботі закладу освіти із пріоритетних завдань є формування стійких здоров¢язбережувальних компетенцій здобувачів освіти, звичок безпечної поведінки на території закладу освіти, вулицях і дорогах. Основною формою профілактики травматизму в закладі освіти є інструктування з охорони праці та безпеки життєдіяльності як працівників закладу освіти, так і здобувачів освіти. 

Хочеться наголосити на тому, що виконання завдань щодо попередження травматизму серед учасників освітнього процесу залишається одним  з першочергових для керівників всіх рівнів задля забезпечення прав учасників освітнього процесу на безпечні і нешкідливі умови навчання, утримання і праці. Адже, як визначено основним Законом держави, Конституцією України, людина, її життя і здоров¢я, честь, гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Меденицький аграрно-технологічний професійний коледж ЗАПРОШУЄ на навчання випускників 9-11 класів для здобуття професійної освіти.
Переваги навчання:
вступ здійснюється БЕЗ ІСПИТІВ та БЕЗ НМТ;
якісна підготовка та комфортність навчання;
повна загальна середня освіта та робітнича професія;
щомісячна стипендія та можливість проживання в гуртожитку;
спортивні секції та гуртки художньої самодіяльності;
пільги при вступі;
доступність практики та можливість подальшого працевлаштування;
перспективи професійного розвитку та престижність;
 сучасні напрямки: навчання з використанням дронів та підготовка операторів БПЛА (безпілотних літальних апаратів);
курсова перепідготовка
тракторист-машиніст категорії А1, А2, В1

Ми чекаємо на вас!